Урок хімії - 7 клас Закон збереження маси

Тема уроку: Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин

Мета уроку: поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища; ознайомити учнів із першим законом науки хімії - сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях; ознайомити з роботами А. Лавуазьє та М. Ломоносова; розкрити значення закону збереження маси речовини в хімії;

вдосконалювати вміння працювати спостерігати за ходом хімічного експерименту та робити висновки;  формувати навики роботи з підручником, розвивати інформаційні та комунікативні компетенції школярів; розвивати здібності учнів до хімічного прогнозування.

виховувати відчуття значимості хімічних знань для повсякденного життя;  формувати підвищений інтерес до предмету хімія; вміння працювати в колективі.

Обладнання: терези з важками, свічка, ковпак, склянка Ландольта; розчини натрій сульфату, барій хлориду, барій сульфату, натрій гідроксиду, натрій карбонату, хлоридної кислоти, ММ проектор, презентація.

Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, опорними схемами, періодичною системою хімічних елементів, складання опорного конспекту),
• наочний (демонстрація наочності),
• практичний (демонстрування)

Хід уроку:

І.  Організаційний етап. Настрій на урок, активізація уваги.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Що вивчає хімія? (речовини та їх перетворення)

2. Що таке речовини? Які бувають речовини? З чого вони складаються?

3. Що таке явища? Які бувають явища? Які їх ознаки?

4. Хімічний диктант.

Позначте  фізичні  та  хімічні  явища  літерами  «ф»  та  «х».

1.   Прокисання  молока (х) .

2.   Танення  льоду  (ф)  

3.   Випаровування  спирту  (ф) .

4.   Обвуглення  деревини  (х) .

5.   Рубання  дров  (ф) . 

6.   Випадання  снігу (ф) . 

7.   Згіркнення  масла (х) . 

8.   Утворення  веселки  (ф) .

9.   Горіння  свічки  (х) .

10.  Витягування  золота  у  довгу  нитку (ф) .

11. Бродіння виноградного соку . (х)

12. Потемніння мідної монети (х).

13. Притягання заліза до магніту(ф).

14. Гасіння соди оцтом(х).

15. Горіння бенгальських вогників(х)  .

16.Утворення «сонячного зайчика» (ф).

ІІІ. Мотивація учнів.  

Розгадування кросвордів, з допомогою яких закодована тема.

Що таке закон? Всі науки базуються на законах. Які ви знаєте закони? Яке їх значення? Запис теми уроку.

Закон   —  теоретично  обґрунтоване  та  експериментально  доведене  наукове  твердження.  Закон  з’являється  після  пояснення  та узагальнення  великої  кількості  фактів.  Його  відкриття  є  справжньою  подією  в  науці.  Щоб  підкреслити,  наскільки  вагому  справу зробив  учений,  завжди  зазначають,  хто  відкрив  закон,  і  досить часто  у  його  назві  звучить  прізвище  вченого. Наприклад,  у  фізиці  є  закони  Ньютона  та  закон  Ома,  у  хімії  —  періодичний  закон  Д.  Менделєєва.

Вивчення  законів  хімії  ми  розпочнемо  із  закону  збереження  маси  речовин.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Трішки історії. Відкриттю будь-якого закону передує величезна експериментальна праця. Багато учених проводили досліди із нагріванням речовин. Одним з них був Р. Бойль. (слайд). Знаменитий англійський фізик Р. Бойль, прожарюючи у відкритій реторті різні метали та зважуючи їх до і після нагрівання, з’ясував, що маса металів збільшується. Він зробив висновок, що маса речовин у результаті хімічної реакції змінюється. Р. Бойль стверджував, що існує якась «вогняна матерія», що в разі нагрівання металу з’єднується з останнім, збільшуючи його масу.

Як і всіх хіміків, Лавуазьє цікавив процес горіння. У 1772 році Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив його в закриту посудину і нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. Але маса посудини з умістом не змінилася. Продовжуючи досліди, він нагрівав у закритих посудинах метали. Обмірковуючи результати дослідів, Лавуазьє дійшов висновку, що, якщо враховувати всі речовини, які беруть участь у хімічній реакції й утворюються в результаті реакції, то жодних змін не відбувається. Аналогічні досліди проводив М. В. Ломоносов. Ще в 1748 році він сформулював результати своїх досліджень як закон збереження речовини — один з фундаментальних законів природи. Успіхи Лавуазьє були настільки великими й очевидними, що цей закон було прийнято всіма хіміками.(Порівняння дослідів Бойля та Ломоносова, Лавуазьє)

2. Закон збереження маси ввійшов в історію як закон Ломоносова — Лавуазьє. Його сучасне формулювання таке(підручник):

Загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, одержаних у результаті реакції.

Аналіз визначення: про що говорить закон (одне слово)?, яку масу? (речовин, що вступили в реакцію та речовин,що утворились) Як ми називаємо ці речовини (реагенти та продукти) . Короткий запис закону:

m (реагентів) = m (продуктів)

За яких умов дійсний? (закрита посудина).

3. Демонстрування відео дослідів.

Проблемне запитання: чому маса речовин зберігається?

Згадаємо з чого складаються речовини? Чи можуть частинки зникати? (картинка розкладання води)

Отже, в чому суть хімічної реакції? ( в перегрупуванні атомів)

Фізкультхвилинка: імітація перегрупування атомів (кінетичний образ)

V. Осмислення і закріплення нового матеріалу.

1. Відповіді на запитання (лотерея)

2. Після  догоряння  багаття  залишається  купка  попелу  набагато меншої  маси,  ніж  була  маса  дров.  Чи  не  суперечить  це  закону збереження  маси  речовин?

3. Хімічні схеми. (запис схем реакцій за описаним процесом, розв’язання задач).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б)У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

В) Скільки грамів вуглекислого газу (СО2) виділилося під час розкладання малахіту(Сu 2(OH)2CO3)  масою  2,22  г,  якщо  при  цьому  утворилося  1,60  г  купрум(ІІ)оксиду (СuO) та  0,18  г  води?(0,44  г).

VІ. Рефлексія.

Я дізнався…….

Я  навчився…..

Мені сподобалось….

VІІ. Підсумки уроку і домашнє завдання.

Значення закону збереження маси полягає ось у чому:
І) він підтверджує, що речовини не зникають без сліду й не утворюються з нічого;
2) підтверджується висновок про те, що суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів вихідних речовин й утворенні нових сполук;
3) завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.
4) відкриття закону збереження маси речовин сприяло подальшому розвитку хімічної науки і виробництва, розумінню законів природи та зв’язку між ними.
Необхідно зазначити, що збереження маси речовин спостерігається лише у явищах, які відбуваються без руйнування атомів. Отже, межі застосування цього закону — хімічні перетворення.

Презентація до уроку:
 https://docs.google.com/presentation/d/12uRZI8ZAU-1-6-8bH_QfNShPsPRsJarWZ3aIBHldUA8/pub?start=false&loop=false&delayms=3000
Відео до уроку:
Відео для домашнього завдання:

https://www.youtube.com/watch?v=kKl2e1AUsno