Показ дописів із міткою Батькам. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Батькам. Показати всі дописи

20 груд. 2014 р.

«Ейдетичні» поради батькам.



Що таке «ейдетика»? «Ейдос» — з грецької — образ, а ейдетизмом називають вміння кожної людини уяв­ляти будь-що: від улюбленого тістеч­ка та борщу до фізичних і хімічних про­цесів, що відбуваються на Сонці. Ейдетика — сучасний розділ при­кладної психології, що займається дослідженням цієї дуже цікавої здібності (до речі, до цього здатні не тільки люди, а й тварини).
«Школа Ейдетики» — впорядкова­ний набір методів і вправ, що допо­магають оволодіти осмисленим вико­ристанням своєї уяви для відтворен­ня будь-якої інформації. Автором «Школи Ейдетики» є Ігор Матюгін, док­тор педагогічних наук, професор Ро­сійської Академії Енциклопедій.
 «Школа Ейдетики» рекомендує, а у більшості випадків і примушує батьків на рівні з дитиною опановувати вміння правильно користуватися пам'яттю, співпрацювати у навчанні і взагалі встановити дружні стосунки. Бо більшість батьків відчувають себе «начальниками» над дитиною, втрачають контакт, а потім дуже дивуються, чому вона розв'язання своїх проблем шукає поза домівкою.
Тому, пропоную батькам скористатися моїми порадами:
Порада перша: уявляйте все, що маєте згадати. Коли ви або ваша дитина дивитеся кіно, читаєте казку чи детек­тив, ви не запам'ятовуєте, що було на початку, а добре усе пам'ятаєте — тобто уявляєте, навіть якщо це серіал.
Таким самим «серіалом» може стати будь-який урок у школі, де актором та ре­жисером є вчитель, або сторінки підручника. Вчитель   перетворює урок   у цікаву виставу. Веселий урок — це величезне досягнення. Людина, яка посміхається, не напру­жена, її думка, уява та пам'ять активно сприймають інформацію і готові відтво­рити ці знання у будь-який момент.
Порада друга: не напружуйтеся, сприймаючи інформацію, посміхайтесь від задоволення, що це вам дається з кожним разом легше та ефективніше.
Не лякайтеся складності інформації та не лякайте своїх дітей.
Порада третя, найважливіша: ми, незалежно від нашого бажання, запам'я­товуємо усе, що бачимо, чуємо та відчу­ваємо. А пригадуємо і, відповідно, знаємо те, що пройшло крізь нашу уяву яс­кравою та цікавою подією. Знаємо тоді, коли відчули задоволення від оволодіння цією інформацією, коли разом з уявою та інформованістю прийшло розуміння та вміння використовувати на­буті знання. Наша чудова пам'ять, що не знає вто­ми, з народження (дехто стверджує, що і раніше) фіксує та дає можливість скори­статись усім, що з'являється у просторі, який ми сприймаємо. Тому й створюють­ся та впроваджуються чудові технології, що дозволяють змалечку навчити дити­ну читати та рахувати.
Про це добре знають небайдужі бать­ки та бабусі, які щодня фіксують неви­мушені досягнення своїх вихованців. Якщо одно-дворічна дитина бачить на оточуючих її предметах написи їх назв, читання стає автоматичним умінням.
На жаль, таким самим автоматичним вмінням стає і агресивне ставлення до оточуючих, приклади якого щодня ди­тина бачить по телевізору, чує від батьків, а пізніше активно пізнає у комп'ютер­них іграх.
Порада четверта: наша уява прогно­зує, провокує та визначає нашу поведін­ку і ставлення до навколишнього світу.
Якщо дитина змалку від авторитет­них для неї вихователів чує, що вона дур­на, нетямуща і так далі, то, завдяки своїй уяві, зовнішньою поведінкою та ставлен­ням до своїх можливостей вона повністю відповідатиме тій ролі, яку спровокува­ли дорослі.
Величезна кількість інформації, яку під час ігор відтворює дитина, обумов­лює легкість сприйняття шкільного ма­теріалу. Навчання перетворюється у гру з неодмінно позитивним результатом.
Порада п'ята: разом з дитиною опановувати вміння правильно користуватися пам'яттю, співпрацювати у навчанні і взагалі вста­новити дружні стосунки.  Чомусь батьки вважають, що їхня дитина така сама, як і вони. І якщо вони були відмінниками, то дитина автоматич­но повинна проявляти відповідні якості. Або якщо у шкільному досвіді батьків були негаразди, то й дитину потрібно стимулювати так само, як це траплялось у їхньому дитинстві. Таким чином виявляється, що бать­ки різні, а результат — однаковий. Нервують дорослі, нервує школяр, вчитель фіксує відсутність успіхів, розк­ручуючи конфлікт та ставлячи «діагнози» дітям і батькам. Чим це закінчується (або не закінчується) — ми добре знаємо.

19 груд. 2014 р.

Як покращити пам’ять дитини

Чи часто ви зустрічаєтеся з тим, що люди весь час щось забувають? Син постійно забуває щоденник, донька не встигає з домашніми справами, чоловік ніколи і не знав точну дату вашого дня народження, а дружина несе сік чоловікові замість дитини. Ми можемо забути все аж до рідного імені, але розвинути можливості нашої пам’яті не так складно, а навіть цілком реально. Пропонуємо розібратися як же влаштована пам’ять, на основі чого наш мозок запам’ятовує ту чи іншу інформацію та як розвинути та покращити пам’ять.

Як влаштована наша пам’ять

Усі ми в дитинстві збирали пазли і мозаїки, але мало хто уявляє, що наш мозок знав цю систему дуже давно. Раніше вчені вважали, що конкретні ділянки мозку зберігають у собі певного виду спогади, але згодом був проведений експеримент. Щурам видаляли по черзі різні ділянки мозку і перевіряли: чи можливо їх навчити, що вони пам’ятають, а які органи у них гірше працюють. З’ясувалося, що ні одна частинка мозку не відповідає цілком за якийсь певний вид пам’яті, але якщо зібрати шматочки спогадів з усього мозку, то їх можна скласти в одну загальну картинку, як в мозаїку. Цю картинку ми і називаємо пам’яттю. Цей висновок був шокуючим для вчених того часу, але нам він дозволяє опустити можливість розвинути всю пам’ять тільки одним способом і одночасно пропонує метод вирішення.

13 груд. 2014 р.

Чинники які сприяють розвитку стресових, невротичних станів у дітей





 Проблема формування дитячого неврозу існувала і снує до нашого часу.  Сьогодення  загострило  це питання.  Невроз  визначають  як хворобу розвитку особистості, як психогенне захворювання, в основі якого  лежать  невдалі,  і  непродуктивно вирішуванні  особистістю протиріччя між нею і значущими для неї факторами. Невміння   знайти   вихід  веде  до  психічної   та   фізичної дезорганізації.   Невроз  виникає  на  основі конфлікту   бажань особистості і дійсності, яка не задовольняє їх.
Розрізняють такі приневротичні стани:
риси тривожності, риси  неповноцінності, неадекватності самооцінки, нерішучість, обережність,  висока  втомлюваність,  ригідність,  схильність   до аутоагресії, конформності, збудливість, вербальна агресія.
Типи психотравм
1.  Різні по інтенсивності (від незначних до потрясінь)
2.  Різні по тривалості (монотонні та короткочасні)
Найбільш поширені форми неврозів: невроз  нав'язливих  станів, істеричний  невроз,  неврастенія, нервова анорексія, синдром неконтрольованих потягів.

8 груд. 2014 р.

Вплив нітратів на людський організм


Поради батькам

Деякі культури здатні накопичувати високий вміст нітратів у концентраціях, небезпечних для здоров’я людини. Для кожної людини існують практично допустимі норми нітратів. Які не завдають шкоди її здоров’ю.
В овочевих культурах найбільше нітратів накопичується в зелені (петрушка, кріп), коренеплодах (редька, редиска, червоний буряк). Порівняно мало їх у томатах і картоплі, у ранніх більше ніж у пізніх. У тих, що вирощені у теплиці, теж менше. Нітрати потрапляють до шлунка з питною водою та їжею й відновлюються до нітритів, а потім усмоктуються у кров. Підступність нітратів і їх « діток» нітритів у тому. Що вони тихенько накопичуються в організмі й довго не даються взнаки. Ви відчуваєте млявість, незібраність,гул у вухах, « важка голова». Це початкові ознаки нітратного отруєння. Не намагайтеся стимулювати себе ударними дозами кави – біжіть здавати аналізи й лікуватися, інакше почне боліти живіт або колоти серце, лікарі будуть розводити руками … Клінічні симптоми отруєння – гіпоксія, прискорення роботи серця, біль у печінці.

Щоб дитина росла здоровою


П о р а д и   б а т ь к а м
Шановні батьки, думаю, що скористаєтеся моїми порадами для збереження і зміцнення здоров’я.
Щоб дитина росла здоровою.
Якщо в дитини дефіцит заліза в організмі.
Відомий і давній народний рецепт засобу від недокрів’я – « залізне» яблуко : в яблуко ( краще антонівку) устромлюють кілька цвяхів і витримують добу. Потім цвяхи виймають, а яблуко з’їдає хворий . Як пояснити ефективність « залізного»  яблука з точки зору хімії?.
Залізо застосовують для лікування недокрів’я тому, що воно у вигляді йонів входить до складу гемоглобіну. Рекомендують таким хворим і яблука, оскільки вони є справжніми чемпіонами серед фруктів щодо вмісту цього елемента ( у середньому 2200мг у 100г продукту). Залізо , що входить до складу сплаву, з якого виготовлено цвяхи, розчиняється, хоча й повільно, в органічних кислотах, що містяться в яблуці. Таким чином , фрукт збагачується залізом. Вважають. Що з усіх сортів яблук найбільш багатою на цей елемент та кислоти . які полегшують його розчинення, є антонівка.

5 груд. 2014 р.

Батьківська опіка в Інтернеті - зовсім не зайва

Батьків питали про те, як їхні діти поводяться в Інтернеті, особливу увагу було приділено віртуальним знайомствам дітей та підлітків.

Як підкреслюють дослідники, серед основних загроз, що являє Інтернет для підлітків, - шкідливі програми, виманювання індивідуальної інформації, порнографія, а також матеріали, що пропагують насильство та споживання наркотиків.

Найпоширенішою загрозою в Мережі є кібер-знущання, переслідування, приниження з боку інших дітей або підлітків, з використанням таких цифрових технологій як SMS, електронна пошта або миттєві повідомлення, розповіли організатори опитування.

Розумна чи обдарована дитина: у чому відмінність?

У США на бампері машин іноді можна побачити наклейку з написом «Моя дитина – честь школи!». Припустимо, наклейка отримана. Дитина розумна. Але чи обдарована вона? Хочете вірте, хочете ні, але різниця є.
Нижче наводимо порівняльну таблицю, що ілюструє деякі поведінкові маркери, складену за матеріалами Джанет Сзебос Роббінс з Державної асоціації обдарованості (США):
Розумна дитина
Обдарована дитина
Знає відповіді
Ставить запитання
Зацікавлена
Дуже цікава
Приділяє увагу роботі
Залучена інтелектуально й фізично
Наполегливо трудиться
Може бути неуважною і, як і раніше, отримувати хороші оцінки й тестові бали
Відповідає на запитання
Піддає сумніву відповіді
Дружить з дітьми свого віку
Вибирає дорослих або дітей старшого віку
Легко вчиться
Часто вже знає відповіді
Задоволена собою (коли дає вірну відповідь)
Дуже самокритична (перфекціоніст)
Добре запам'ятовує
Добре припускає

10 вчинків, яких учителі очікують від батьків

Як свідчить африканська приказка, «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село» («It takes a village to raise a child»). А значить, ми не можемо розраховувати на те, що вчителі самостійно зможуть навчити наших дітей. Результати досліджень доводять, що, якщо у шкільне життя дитини залучені мама й тато, то її оцінки, поведінка й емоційне благополуччя значно вище. Тому, щоби полегшити роботу вчителів, необхідно прислухатись до їхніх побажань, викладених у вигляді десяти рекомендацій.

Читайте своїй дитині. «Найбільш важливим аспектом у розвитку дитини, що визначає її подальший успіх у читанні, є те, що батьки читають їй уголос», – заявила в 1985 році Комісія з читання, створена Міністерством освіти США. Візьміть будь-яку книгу і, принаймні, три рази на тиждень читайте її вашому малюку. Так ви пробуджуватимите в дитини любов до читання, яку вона пронесе через усе життя.