Інтегрований позакласний захід з хімії, географії, біології

Тема: Історія, хімія, біологія та географія кави 

(Щоб переглянути презентацію, натисніть на зображення)

Оформлення сцени:

•   фізична карта світу — прапор­цями відмічено країни, де вироб­ляють каву: Бразилія, Колумбія, Уганда, Коста-Ріка, Камерун, Сальвадор, Гватемала, Мексика, Перу, Індонезія, Кенія, Конго, Нікарагуа, Еквадор, Гондурас, Гаїті, Венесуела, Камерун;

•   ММ – проектор,презентація Power Point

•   на столі кавовий сервіз та картки з різними рецептами при­готування кави.

 Після чашки кави все спалахує,

думки тісняться, як батальйони
великої армії на полі битви ...
О. де Бальзак

Ведучий 1. Кава — це той чарівний компонент сучасного життя, що зібрав у собі надзвичайні протилежності впливу на людський організм. Ранком — він може розбудити Вас, а ввечері — заспокоїти. У холод — зігріти, а в спеку — остудити. Притупити почуття голоду, і навпаки — з'явитися на Вашому столі як аперитив. Кава може послужити прекрасним завершенням урочистого застілля, а може й прикрасити скромні дарунки фаст-фуду.

Сьогодні ми пропонуємо вам захоплюючу розповідь про такий відомий і водночас такий незнайомий напій – каву.

2. (біолог) Рід Кава, або Кавове дерево (Coffea) нараховує близько 50 видів тропічних дерев і чагарників родини маренові, але з них лише три види дають експортну продукцію кавових зерен. Назва роду утворилась від арабського «cahve», що в перекладі означає «напій». Поширені вони в дикому вигляді в тропічних зонах Африки і Азії, на Мадагаскарі і Маскаренських островах. Кавові рослини на батьківщині – це вічнозелені невисокі дерева висотою до 5-8 м або чагарники, які плодоносять цілий рік. У кімнатній культурі досягають 1,5-2 м висоти. Для рослини характерне горизонтальне розташування гілок, що спадають, по стовбуру ярусами. Тонкі стебла покриті великими, довгастими, часто шкірястими, темно-зеленими листками із хвилястим краєм на коротких черешках. Квіти кавового дерева дуже ароматні, невеликі, пазушні, білі або кремові, зібрані в суцвіття по кілька штук. Квіти змінюються плодами, за формою і розміром, що нагадують вишні, спочатку зеленими, потім у міру дозрівання жовтіють або червоніють. Часто на пагонах можуть бути одночасно і квітки, і плоди. У кожному плоді перебуває два кавові зернятка, які притиснуті плоскою стороною одне до одного. Урожай з одного дорослого дерева становить у середньому близько 3 кг у рік.

3.(географи) Найпоширеніші культивовані види кавового дерева

• Кава аравійська, або арабська (Coffea arabica) культивується як харчова рослина всюди в тропіках. Дика кавове дерево росте в районі сучасної Ефіопії по річкових долинах, але не нижче 1200-1500 м над рівнем моря, тому що не переносить тропічної спеки. Близько 75% усієї світової продукції кави припадає на сорти аравійської кави. Це невелике деревце ( до 3-5 м висотою) або кущ із горизонтальними гілками. Листя ланцетне, загострене, темно-зелене. Це – ремонтантна рослина, цвіте кілька раз на рік, починаючи із квітня-травня; квітки з п’ятилопатевим віночком, запашні.
  Для кави, поряд з перехресним запиленням, досить звичайним є і самозапилення, що дозволяє при відповідному догляді «знімати врожай» у кімнатних умовах. Найбільш продуктивне плодоносіння кавового дерева з 6 до 30 років.
• Кава ліберійська (Coffea liberica) набагато рідше культивується. Більш високий вид, ніж попередній. Листя дуже великі ( до 40 см), шкірясті, темно-зелене з верхньої сторони, з нижньої більш світле. Квіти білі. Плоди червоні або жовто-червоні, з великим насінням.
• Кава робуста (Coffe robusta) росте в умовах екваторіальних країн з їхнім жарким тропічним кліматом заміняє попередні два види. Форма листків від еліптичної до ланцетної; вони загострені, темно-зеленого кольору,  з жилками, нижня сторона листкових пластин злегка опушена. Квітки білосніжні, ароматні. Насіння відоме як конголезька кава, або кава робуста.

4 (історики). Батьківщиною кави є місцевість Каффа в південно-західній частині Ефіопії. В XI столітті пастухи помітили, що кози, які їли листя з кавового дерева, ставали бадьорими та грайливими. Від пастухів про це дізнались монахи – місіонери і стали заварювати листя кавового дерева і пити настій, який діяв збуджуючим чином, знімаючи втому, підвищував працездатність. Про те, що цими властивостями ще в більшій мірі володіють кавові зерна – боби (насіння плодів кавового дерева), люди дізнались трохи пізніше. Обсмажувати боби стали тоді, коли при спалюванні кущів кавового дерева у вогнищі, в попелі знаходили обсмажені кавові зерна, їх жували або виготовляли з них тонізуючий напій.

Із Ефіопії кава була завезена через Червоне море в Аравію, там вона швидко поширилась, особливо в її південно-західній частині – Йемені, в районі міста Моха, який тоді називався Мокко, назва якого до цих пір слугує торговою маркою для кращих сортів кави. Два століття Йемен була єдиною країною, яка постачала каву на світовий ринок.

Щоб більше заробити, арабські торговці запевняли, що ті, хто п’є каву, попадають в рай. Така реклама працювала безвідмовно. До того ж напій приємно збуджував і замінював вино, яке заборонялося пити мусульманською релігією. В усій Аравії, яка входила до складу Оттоманської релігії, з’явилось безліч кав’ярень, де подавали цей ароматний тонізуючий напій. Тут можна було зустрітися з друзями, обмінятися новинами і відпочити від справ. Мусульманське духовенство було занепокоєне тим, що правовірні відвідують кав’ярні охочіше, ніж мечеті. Це і призвело до зменшення доходів останніх та початку переслідувань любителів цього напою.

«Пророк заборонив пити запаморочливі напитки», – говорили вони. Іменем Аллаха кава була проклята. Під впливом духовенства при султані Магометі IV кав’ярні були заборонені, а любителів кави або страчували, або зашивали в мішок із кавових зерен і кидали в море. Але, як говорять, «заборонений плід солодкий», і кав’ярні продовжували існувати, а кількість їх відвідувачів зростала.

Зрозумівши на кінець, що війну з кавою не виграти, султан Сулейман III змушений був відступити: мовляв, в Корані – священній книзі мусульман – нема заборони саме на каву. До того ж і сам султан разом зі своїми підопічними дуже захопилися цим ароматним напитком. Незабаром кава поширилась в усіх країнах Ісламу, а через турецьких дипломатів і в інших країнах світу.

В XVII ст. її почали вживати в Європі. Перші публічні кав’ярні були відкриті в Лондоні 1652 р., в Парижі – 1672 р. В XVIIIст. кавове дерево почали культивувати на острові Ява і в Центральній Америці. В Бразилію кава попала 200 років тому і з 1834 р. стала головною сільськогосподарською культурою та джерелом доходу цієї країни. В Росію каву було завезено і введено до вживання завдяки Петру I.

І в Європі у кави з’явилися свої друзі і вороги. Торгівля кавою давала великі прибутки. Тому деякі державні діячі поспішили встановити монополію на неї. Першому прийшло це в голову прусському королю Фрідріху I, казна якого збідніла в результаті багатьох війн. Декретом короля в містах Прусії була введена посада «винюхувача» кави. Прогулюючись вулицями, спеціальні правлячі чиновники повинні були шукати (тобто «винюхувати») нелегальні сушки кави.

В самому центрі столиці Естонії Талліні піднімається одна із старовинних веж Кік-ін-де-кек, що означає «подивись в кухню». Їй близько 500 років. Сторожі з верхнього поверху роздивлялись дахи міських будинків на випадок пожежі, і за димом, який виходив із труб, встановлювали, де варять каву. Винних оподатковували на велику суму.

Занепокоєні тріумфальним наступом кави, торговці вином та пивом в Європі злякались за свої прибутки: а що буде, якщо всі будуть пити лише каву? Тому вони щедро заплатили міському духовенству, яке оголосило вживання «нехристиянського напитку» смертельним гріхом. Відкупники називали перші кав’ярні зібранням суперечників та баламутів. Треті стверджували, що кава – це «сажа з водою», яка викликає смертельне захворювання. Прихильники кави відстоювали її користь, вказуючи на шкоду чаю.

На кінець, щоб закінчити з дискусіями про каву і чай, в кінці XVIII ст. шведський король Густав III наказав провести «опитування». Двом братам-близнюкам, засудженим до смертної кари, замінити вирок на довічне ув’язнення, але з обов’язковою умовою, що одному з них щоденно будуть давати у великих порціях каву, а іншому – чай. При цьому обом засудженим створили такі самі хороші умови. Два медики-професори спостерігали за станом здоров’я засуджених і чекали, хто з них перший захворіє і помре, щоб на кінець, встановити який напиток більш шкідливий – кава чи чай. Чекати довелось дуже довго. Спочатку помер один професор, потім другий, а обоє піддослідних продовжували спокійно попивати свої «смертельні» дози чаю і кави. На кінець, першим помер той, хто пив чай, але у віці…83 роки.

 5. Країни-виробники кави З тих часів кавове дерево поширилося на інших континентах і визначає прибуток деяких країн.

(Показують на карті й називають країни, у яких зараз вирощують каву.)

Мексика

Мексиканську каву вирощують на півдні країни - у штаті Веракрус, який розташований на морському березі біля підніжжя гірського хребта, і в штаті Миапас на кордоні з Гватемалою. Навіть хороша мексиканська кава не входить у число найкращих у світі - їй не вистачає міцності та букета. Але вона приємна на смак і її можна зрівняти з хорошим легким білим вином.

Гватемала

У центральних нагір'ях Гватемали виробляють одні із кращих у світі сортів кави. Найбільш відомий сорт «Антигуа».

Сальвадор

Ніхто не знає точних характеристик сортів кави із цієї країни. Але спеціалісти сходяться на думці, що по смаку кава із Сальвадору м'яка та нейтральна.

Нікарагуа

Каву з Нікарагуа не можна описати й оцінити. Одні говорять, що вона схожа на мексиканські сорти, інші - що на сальвадорську.

Коста-Ріка

Кава з Коста-Ріки класична. Вона має всі необхідні для хорошого сорту якості. Вважають, що це залежить від висоти на якій кава росте. У Коста-Ріці каву вирощують на високогір'ях.

Ямайка

Ямайські сорти кави відрізняються один від одного, як лід і полум'я. Рівнинні настільки посередні, що не варті уваги. Гірські сорти посідають перші місця серед кращих сортів кави у світі. Наприклад, «Джамейка маунтен блю» - найбільш знаменитий і дорогий сорт кави.

Колумбія

Колумбія володіє прекрасно розвинутою кавовою індустрією. І хоча країна посідає друге місце по виробництву кави, колумбійську каву вважають чудовою.

Венесуела

Колись Венесуела могла зрівнятися з Колумбією по виробництву кави, але в 1960-1970 рр. нафта зробила її найбагатшою країною в Південній Америці й кава перестала бути найважливішою статтею експорту. Сьогодні Венесуела виробляє менше 1% світової кави. Майже вся венесуельська кава йде на внутрішнє споживання. Але уряд Венесуели намагається знову почати виробництво й експорт кави, кращі сорти якої вирощують у західній частині країни на кордоні з Колумбією.

Еквадор

Еквадор виробляє значну кількість кави, але експорт її невеликий, оскільки якість досить посередня.

Перу

Перуанська кава схожа на мексиканську. Це підходяща кава для використання в сумішах різних сортів. Кращий сорт вирощують в Андах.

Бразилія

У ті роки, коли немає заморозків, Бразилія виробляє від З0 до 35% всієї кави на світовому ринку. Величезні плантації з мільйонами дерев вкривають пагорби на півдні й у центрі країни. Однак жоден бразильський сорт не вважають кращим по якісних характеристиках. Бразилія спеціалізується на «доступній» каві - недорогій, цілком пристойній, але не особливо видатній.

Аравійський півострів і африканський Ємен

У кавовому лексиконі термін «мокко» може спантеличити недосвідченого покупця. Сорт, який ми сьогодні називаємо «мокко», вирощують уже сотні років у горах Ємену, на південно-західному краї аравійського півострова. Спочатку кава попадала туди через древній порт Мокка. Слово «мокко» настільки прижилося, що сьогодні так називають сорт, який правильніше було б назвати «єменським» або навіть «аравійським».

Ще одна двозначність виникає у зв'язку зі знаменитим шоколадним присмаком аравійського «мокко». Саме по цій причині так почали називати суміш гарячого шоколаду й кави. Сьогодні термін «мокко» - це й назва єменської кави, і назва напою, зробленого з кави та гарячого шоколаду.

Після дикоростучих сортів Ефіопії аравійський «мокко» - найбільш стара і традиційна кава. Вона дотепер є однією з кращих. Це те саме кавове зерно, що скорило світ. Дійсний аравійський «мокко» - з північного Ємену - дотепер вирощують на зрошуваних терасах на напівпосушливих гірських схилах. Воду направляють по вузьких, вимощених каменями ровах до коренів кавових дерев. Кавові дерева захищені від пекучого сонця пустелі рядами тополь.

Прекрасні сорти кави Аравії та Ефіопії, а також деякі з Кенії і Танзанії, мають виражений оригінальний смак серед всіх кавових сортів світу. Якщо мексиканські сорти можна зрівняти із сухими білими винами, то єменські й ефіопські - це «кавовий Бордо».

Ефіопія

Каву почали вирощувати в Ємені, але кавове дерево «арабика» вперше виявили в Ефіопії, на гірських плато, де місцеві племена до цих пір збирають кавові зерна з дикоростучих кущів. Сьогодні ефіопську каву вважають однією з кращих.

Чудовий сорт «харрар» вирощують на маленьких селянських фермах на високогір'ях в східній частині країни.

Кенія

Хоча Кенія перебуває всього в декількох сотнях миль від Ефіопії та Ємена, каву тут почали вирощувати порівняно недавно. Корінні жителі продовжили справу, почату англійцями, і перетворили свою кавову промисловість у сучасну та продуктивну. Каву вирощують в селянських господарствах і на великих плантаціях. Кенійські сорти володіють багатим і глибоким смаком, прекрасним ароматом і міцністю.

Танзанія

Спочатку виробництво кави в Танзанії було тісно пов'язане з кенійським, оскільки обидві ці країни попадали в колоніальну залежність до одних і тих же країн - спочатку до Німеччини, потім до Англії. Однак в останнє десятиліття кавова індустрія Танзанії помітно зачахла, у той час як кенійська активно розвивалася.

         В основному танзанійські сорти кави «арабика» вирощують на схилах Кіліманджаро, біля кордону з Кенією.

Уганда

Уганда культивує, головним чином, сорт «робуста», який використовують у виробництві розчинної кави та у якості дешевої складової деяких сумішей. Але тут вирощують і прекрасний сорт «арабика» під назвою «бугишу».

Індія

Близько 80% індійської кави вирощують у південному штаті Карнатака. Кращі індійські сорти можна зрівняти з індонезійськими.

Суматра

На островах Малайського архіпелагу - Суматра Сулавеси, Ява та Індонезія, Папуа-Нова Гвінея - вирощують одні із самих знаменитих сортів кави, які мають міцність і букет. Багато хто вважає суматранські сорти кави кращими у світі. До того ж, суматранська кава доступна по ціні.

Ява

Голландці посадили перше дерево «арабика» на Яві. І до того, як плантації були уражені іржею, Ява була провідним регіоном у світовому кавовому виробництві. Після загибелі більшої частини перших кавових дерев плантації засадили сортом «робуста», стійким до іржастого грибка.

Гавайї

На південно-західному узбережжі острова Гавайї - самому великому в Гавайському архіпелазі - росте кава найбільш знаменита з гавайських сортів. Її вирощують на маленьких фермах на нижніх схилах вулкана Мауна-Лоа. Кавові дерева попадають у другій половині кожного дня в тінь хмари, яка піднімається над вулканом. Тому вони перебувають під захистом від пекучого тропічного сонця.

Діяльність більше 20 мільйонів людей присвячена вирощуванню, торгівлі та виробництву кави. Обіг, пов'язаний з кавою, займає в статистиці світової торгівлі друге місце після нафти, що свідчить про важливу роль кави в світовій економіці. У всьому світі в середньому в рік збирається врожай, що становить близько 100 млн. мішків по 60 кг. З цього тільки Південна Америка поставляє на світовий ринок майже половину:

•         Південна Америка 44 млн. мішків

•         Африка 22 млн. мішків

•         Центральна і Північна Америка 17 млн. мішків

•         Азія / Океанія 12 млн. мішків

•         ВСЬОГО 95 млн. мішків

Від усього обсягу світового виробництва, як правило, близько 63 млн. мішків призначається для експорту. Інша кількість залишається для внутрішнього споживання в країнах-виробниках або складається при перевиробництві в спеціальних сховищах.

Експорт кави для численних країн третього світу є одним з основних джерел доходу. Кава – настільки важлива рослина для економіки деяких країн, що гілки з плодами цієї рос­лини можна побачити у гербових вінках Бразилії, Уганди, Сальвадо­ру, Коморських островів.

Ведучий 5.(хіміки) Щоб зрозуміти які речовини надають каві неповтор­ного смаку та аромату, як вона діє на організм людини, необхідно знати її хімічний склад. Хімія ка­вового насіння досить складна і до кінця ще не вивчена.

Зрозуміло, що як джерело жирів, білків та вуглеводів кавовий напій не являє собою великого інтересу. Які ж стимулюючі речовини містить кава? Кавове дерево, як і всяка рослина, отримує із ґрунту через кореневу систему ряд мінеральних речовин, необхідних для нормального розвитку рослини. Ці мінеральні речовини складають золу, яка залишається після згорання зерен кави. В її склад в виді різних хімічних сполук входять кальцій, калій, натрій, залізо, сірка, фосфор, азот, хлор, магній та інші елементи. Жоден із знайдених елементів не протипоказаний організму людини. Навпаки, всі вони в тих чи інших кількостях потрібні для нормальної життєдіяльності організму. Наприклад, залізо – складова частина гемоглобіну крові, а хлористий натрій входить в склад рідкої частини крові – плазми. Від наявності в організмі людини натрію, калію та кальцію залежить нормальний ритм сердечної діяльності. Кальцій та фосфор входять до складу кісткової тканини. Азот та сірка – основа амінокислот білків, що складають м’язову та інші м’які тканини організму. В 1819 році німецькому вченому Рунге вдалося виділити з кавового екстракту прозорі шовковисті кристали слабкогіркого смаку, водяний розчин яких по своїх стимулюючих якостях в багато разів перевершував кавовий відвар. Ця речовина, що відноситься до алкалоїдів, була названа кофеїном. Але пройшло ще 80 років наполегливої праці вчених, поки був встановлений остаточний вміст кофеїну та його структурна формула. Базуючись на цій формулі, німецький хімік Фішер у 1897 отримав синтетичний кофеїн та довів цим правильність структурної формули.
     Цікаво відмітити, що як лікувальний засіб кава вживалася в класичній арабській медицині в 900-1000-х роках нашої ери. Під назвою «бунчум» вона описана стародавнім арабським вченим лікарем та алхіміком Абу Бахра Мухаммед Ібн Захарі Ійя Ал Разі, відомим в історії під іменем Разес. Але по мірі зростання споживання кави як напою, його лікувальні властивості стали забуватися. Кава пережила друге народження як лікувальний засіб тільки після відкриття кофеїну. Зараз кофеїн з успіхом вживається в медичній практиці при багатьох захворюваннях. Він входить в склад більше 20 –ти найменувань різних лікарських препаратів, що сприяють відновленню порушених функцій деяких органів людини. Вживання кавового напою, що містить кофеїн, являється свого роду вживанням дуже малої дози ліків, і може таким чином, розглядатися як профілактичний засіб, що стимулює та підтримує функціональну діяльність деяких життєво важливих органів людини. У різних сортах кави міститься різна кількість кофеїну – в середньому від 1 до 2 відсотків.

 Іншим алкалоїдом, що міститься в каві, являється тригонелін. Цей алкалоїд не має збуджуючих властивостей, але відіграє важливу роль в утворенні аромату та смаку смаженої кави. Крім того, в каві міститься 8 вітамінів з групи В, що мають велике значення для людини. Вони регулюють протікання багатьох біохімічних процесів в організмі, цим самим попереджують виникнення ряду важких захворювань. Більшу цінність представляють органічні кислоти, які є складовою частиною кавових зерен. Вони викликають посилення шлункової секреції і цим сприяють доброму перетравленню та швидкій евакуації їжі зі шлунку. По сучасних даних, в каві міститься більше 30 органічних кислот: такі широко розповсюджені як яблучна, лимонна оцтова, та такі рідкісні, як кавова хлорогенна, хінна та інші. Більшість органічних кислот у зеленій каві знаходиться у виді солей, металів і тільки біля 1/3 – у вільному вигляді. Найбільш важливою та переважаючою органічною кислотою є хлорогенна кислота. Вона, очевидно, надає напою в’яжучого смаку та відчуття повноти. Вміст її у каві різних сортів коливається від 4 до 8 відсотків.

Ще більшою різноманітністю речовин відрізняється смажена кава. В процесі смаження протікають складні фізико-хімічні зміни, що призводять до нових фізичних властивостей, частковому розкладу та утворенню нових речовин, що обумовлюють колір, смак та аромат смажених кавових зерен. При смаженні , кавове зерно збільшується в об’ємі в 1,5 рази та втрачає до 18 відс. своєї ваги. Втрата відбувається за рахунок випаровування вологи та часткового розкладу органічних речовин: білків, жирів, цукрів, клітковини, органічних кислот та інших сполук. Кофеїн в процесі об смаження змінюється не суттєво. Але так як при обсмаженні вага кави зменшується, то процентний вміст кофеїну навіть дещо збільшується.

Хімічні зміни в каві при обсмаженні дуже складні та недостатньо вивчені. Про складності змін в хімічному складі кави можна судити коча б по тому, що в склад кафеоля (речовини, що обумовлює запах смаженої кави) входить більше 70 різних ароматичних речовин. Ці речовини леткі та швидко окиснюються киснем повітря. Через це рекомендується чи обсмажувати каву перед вживанням, або зберігати обсмажену каву протягом незначного часу в герметичних скляних або жерстяних банках. Речовини, що містяться в смажених зернах, обумовлюють колір, смак та аромат, в процесі варіння кави переходять в напій. Загальна сума розчинних речовин, що переходять в напій, досягає 30 %, що складає приблизно 85 % всіх розчинних речовин, що містяться в смажених зернах кави. При цьому в напій переходить до 80% хлорогенної кислоти та до 90 % кофеїну. Приведені дані не відкривають всієї різноманітності речовин, що містить кава. Вони дають тільки загальне поняття про деякі основні речовини, що відкриті вченими в каві.

Цікаві факти про каву

• Бразильська кава зі штатів Ріо і Вікторія має характерний
лікарський запах і смак через йо­дисті сполуки, які є в ґрунті.

• Щоб відновити аромат кави — «оживити» зерна, треба промити їх у холодній воді та просушити в гарячій духовці.

• Уперше спосіб приготування розчинної кави був запропонова­ний 1901 р. японським хіміком, але в той час до цього відкриття по­ставилися байдуже.

• Там, де цвітуть кавові дерева, бджолиний мед має зовсім незвич­ний для нас колір.

• У павуків під впливом кофеї­ну виникає щось подібне неврозу: змінюється закономірність пле­тіння павутини і виходить хаотич­ний візерунок.

• Ескіз ілюстрації башти Кодар Люксембурського Палацу, яка стала відомою завдяки книжкам Віктора Гюго, належить руці са­мого письменника: він намалював її сірником на кавовій гущі, коли снідав в одному з паризьких бістро.

•         Витрачати гроші нам допомагає... запах кави

Власник одного магазину поставив у салоні блюдо з кавовими зернами. Спочатку він вважав, що це всього лише елемент інтер'єру. Але потім виявилося, що запах кави буквально притягає покупців. Багато хто при вході в магазин направляється саме до блюда з кавою. Деякі затримуються біля нього довше і беруть собі трохи зерен. •         Крапля кофеїну вбиває равлика Кофеїн можна використати в якості екологічно чистого пестициду для знищення равликів і слимаків. Міцна кава спочатку робить їхні рухи безладними, а потім вбиває.

Ведучий 1. Здається, ми ще не відвідали кафетерій, не випили чашечки кави. Отож проходьте.

Розмовляють за чашечкою кави дві колежанки:

—У тебе чудова кава, моя люба!

—Ще б пак! Адже цю каву мій чоловік привіз із Бразилії!

—Чудово! До того ж вона ще зовсім гаряча!

                            * * * * *

У ресторані відвідувач покуш­тував каву і покликав офіціанта:

—Ви що мені подали, каву чи чай?

—А ви не можете відрізнити?

—Ні.

—Тоді яке це має значення?

                            * * * * *

Обурений відвідувач покликав офіціанта:

—І це ви називаєте міцною кавою?

—Так, певне. І доказом є те, що після першого ж ковтка ви ста­ли дуже збуджені.

                           * * * * *

Відвідувач кав'ярні звертаєть­ся до офіціанта:

—  Чому кава зовсім не солодка?

—  Напевно, ви розмішували цукор не в той бік.

                            * * * * *

Господар кав'ярні говорить клієнту:

—Сьогодні я не можу подати вам каву — вона закінчилася.

—Це мене зовсім не дивує. Вона слабшала у вас з кожним днем.

                             * * ** *

—Офіціанте, що ви мені по­дали — каву чи суп?

—А це як вам завгодно. Але я пропоную думати, що це кава. Вам це обійдеться дешевше.

                            * * * * *

Відвідувач, який довго очікує, підкликає до себе офіціанта:

—Коли ви вийдете на пенсію, то не забудьте сказати своєму на­ступнику, що я все ще чекаю каву.

                                        * * * * *

Відвідувач входить у кав'ярню і запитує офіціанта:

—Чи є у вас в запасі цикорій?

—О так, мсьє, майже 30 пакетів.

—Чудово, несіть їх всі сюди і ми проведемо експеримент.

Здивований офіціант приніс пакети і поклав їх на стіл.

— Дуже вам вдячний, а тепер принесіть мені чашку міцної кави.

Ведучий 2. Час подумати про го­стей. Пропонуємо вікторину для знавців кави. Приз, знову ж таки, кава.

1.Які країни є експортерами кави? (50 країн: Бразилія, Колум­бія, Уганда, Гватемала, Сальвадор, Мексика, Індонезія, Коста-Ріка, Камерун, Перу, Кенія, Конго, Нікарагуа, Еквадор, Гондурас, Гаїті, Венесуела та ін.)

2.У якій країні каву вживають найбільше? (Країни Латинської Америки, Швеція — 7,3 кг у рік на людину, СІЛА, Фінляндія, Да­нія, Італія.)

3. Де п'ють кави найменше? (У Англії, там п'ють чай.)

4.Скільки є сортів кави? Які з них ви знаєте? (Є понад 1000 сортів кави. Ефіопія (аравійський сорт) — Арабіка, Робуста, Харар, Джимо; Бразилія — Сантос, Парана, Мінас; Гвінея — Робуста; Йемен — Мок­ко; до Мокко додають, бо його дуже мало вирощують, Яффей, Шаркі, Матарі, Хеймі.)

5.Як називають посуд, у якому заварюють каву в Турції? (Джезва, турка).

6.   Як краще зберігати кавові зерна? (Щільно закритими у скля­ному посуді.)

7.   У якій країні є бронзовий пам'ятник кавовому дереву? (У Бразилії.)

8.   Який великий композитор прославив каву в своєму творі? (Бах. Кантата №211.) - звучить музичний твір

Ведучий 3. Велика і відпові­дальна справа — правильно при­готувати і подати каву.

Пропонуємо кілька маленьких порад для приготування смачної кави:

• Вода — один з найважливіших компонентів кави, вона повинна бути чистою і свіжою.

• Каву не варять, а заварюють, не доводячи її до кипіння, перед цим заливають вологі зерна холод­ною водою, тоді під час нагріван­ня органічні речовини більше ек­страгуються водою і смак стає аро­матнішим.

• Подають каву в тому посуді, де її готували, або в кав'ярнику. Але наливають не всі чашки відра­зу, а по одній кожному гостю.

• І нарешті, у кожній країні каву готують по різному. Наприклад, по-східному бразильська кава, кава по-яванськи, кава по-ірландськи, віденська кава, кава з шоколадом, мармурова кава.

Ведучий 4. Саме час почастувати вас нашою кавою.

Віденська кава

Готують дуже міцну каву, розливають у чашки. На поверхню кладуть чайну ложку вершків, збитих із цукром. Зверху посипають шоколадом.

Бразильська кава

125 г шоколаду кришать і розчиняють в 0,5 чашці гарячої кави. Потім доливають З чашки гарячого молока, безперервно збиваючи суміш. Цукор кла­дуть за смаком і розливають у 4 чашки.

Кава по-арабськи

Змішують чашку дуже міцної кави з чашкою какао і додають зверху трохи вершків.

Мармурова кава

Тепле молоко наливають на дно чашки й обережно додають каву, не перемішуючи.

                  Кава по-турецьки

Беруть джезву, кладуть цукор за смаком і доливають воду. Як тільки вода закипає, додають каву (на 50 г води два шматочки цукру й одну чайну ложку кави). Повільно нагрівають на слабкому вогні.

Кава по-ірландськи

Чашку прогрівають гарячою водою, а потім витирають, щоб була сухою. Наливають у неї дві чайні ложки горілки і насипають одну-дві ложки цукру, доливають дуже гарячу каву і зверху кладуть дві чайні ложки збитих вершків.

  

 Джерела:  

http://ostashki.at.ua/load/konspekti_urokiv/khimija_7/kh_m_ja_shho_khovaetsja_za_skljankoju_kavi/7-1-0-80

http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-292F0A93938B8/list-AAB774EB26

http://kavovakramnichka.blox.ua/2013/01/Himichnij-sklad-ta-harchova-tsinnist-kavi-ta.html

http://www.galca.ua/coffe-history.html