ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ ПРИЙОМІВ ЕЙДЕТИКИ ТА МНЕМОТЕХНІКИ

Оволодіння предметною компетентністю щодо навчального предмета «біологія» забезпечує формування міцних і глибоких знань про будову, функціонування, екологію, еволюцію біологічних систем на різних рівнях організації; розвиток пізнавальних інтересів учнів, інтелектуальних і творчих здібностей тощо. Отже, перед учнем постає проблема: якомога краще засвоїти великий обсяг інформації, і це йому не завжди під силу. Часто ми стикаємося з такою трудністю – чим більше учитель вимагає, контролює, перевіряє, тим гірше дитина запам’ятовує матеріал. Виникає необхідність підвищення ефективності сучасного уроку. В даній статті розглядаються прийоми, що дозволяють полегшити запам’ятовування учнями навчального матеріалу.

Спостерігаючи за своїми учнями протягом 17 років помітила появу певних труднощів, пов’язаних із сприйняттям, запам’ятовуванням та відтворенням інформації. Зрозуміло, що стрімкий науково – технічний прогрес вніс свої корективи у розумові процеси дітей. Але не слід забувати також про те, що основою психічних процесів є кора півкуль великого мозку, а її функції спеціалізовані асиметрично. Тобто дітей (як і дорослих) за домінуванням півкуль можна розділити на правопівкульних та лівопівкульних (існують ще амбідекси – люди з рівномірним розвитком півкуль, але це дуже рідкісне явище). Проаналізувавши традиційні методи навчання, я зрозуміла, що більшість з них орієнтовані на лівопівкульних дітей, тобто на тих, кому легко встановлювати логічні зв’язки, аналізувати, працювати з деталями. В той час як правопівкульні діти – ті, яким притаманне образне мислення, творчість, цілісне сприйняття , – залишаються поза увагою. Зрозуміло, що в процеси сприйняття та запам’ятовування матеріалу у правопівкульних і лівопівкульних відбуваються  по різному.

Я спробувала на своїх уроках застосовувати різноманітні методи та прийоми, що полегшують сприйняття, запам’ятовування та відтворення різними учнями навчального матеріалу з біології. Вони ґрунтуються на основних фактах про роботу людської пам’яті та теорії функціональної спеціалізації півкуль.

1. Використання наочності настільки максимально, наскільки це можливо на уроці. Яскраві чіткі зорові образи збуджують цікавість учнів і надовго залишаються у пам’яті дитини. Слід проаналізувати якість ілюстрацій, що використовуються на уроці – чи сприймають сучасні діти зображення на старих пожовклих таблицях? Або малюнки у підручниках – чи завжди вони відповідають всім вимогам? Але сучасний учитель знає вихід – це використання ІКТ. На своїх уроках я застосовую різноманітні презентації, малюнки, фотографії живих об’єктів, відео фрагменти. Особливо ефективною є флеш-анімація. Такі невеликі анімаційні ілюстрації допомагають уявити природні процеси. Наприклад, натрій – калієвий насос, фотосинтез, дихання, рух крові, фагоцитоз тощо. Цікавими є віртуальні екскурсії, фільми про заповідні куточки нашої країни, які можна демонструвати як під час позакласних заходів, так і під час навчальної практики.
2. Чітке структурування матеріалу, виділення логічно – змістових складових. Сприйняття навчального матеріалу учнями повинно відбуватися різними способами (аудіально, візуально, кінестетично)

Пропоную наступний алгоритм опрацювання термінів, понять:
-         вступ (коротка бесіда, що актуалізує опорні знання, аргументує, мотивує учня, готує до засвоєння нового)
-         зачитування учнем вголос визначення із підручника (або іншого джерела);
-         читання визначення мовчки кожним учнем;
-          логічний аналіз визначення (відповіді на короткі запитання);
-         запис визначення у вигляді опорно – логічної схеми;
-         відтворення визначення;
Наприклад, засвоюємо визначення  «обмін речовин»:
Актуалізуюча бесіда: Як ви розумієте слово «обмін»? Що таке речовина?
Слухаємо визначення, а потім читаємо мовчки.

Обмін речовин – це сукупність процесів надходження, перетворення необхідних речовин та виведення непотрібних речовин.

Після читання задаю питання: Що таке обмін речовин ? (сукупність процесів) Яких процесів? (надходження, перетворення та виведення) Що отримує організм в результаті? (потрібні речовини) Чого позбавляється? (непотрібних речовин)

Пропоную учням відтворити самостійно визначення.
Даний підхід дозволяє задіяти різні види образної пам’яті – слухову, зорову, а також логічно – змістову .

1. Застосування таких прийомів роботи з термінами, що активізують розумові процеси.

-         Обов’язковий переклад іншомовних слів, префіксів;
Наприклад,  цитокінез – «цито» – клітина, «кінезіс» – рух ( з грец.)
Комплементарність – «комплементум» – доповнення (з лат.)
Ксилема – «ксилон» – зрубане дерево ( з грец.)
Асоціюючи термін із відомим словом та образом, що за ним стоїть, учень легко його запам’ятовує .

1. Застосування фонетичних асоціацій.

Наприклад, для учнів є проблематичним запам’ятовування термінів «антеридій» та «архегоній».

Антеридій – чоловічий гаметофіт («антерос» – квітучий); архегоній – жіночий гаметофіт («архе» – початок, прадавній). Асоціація – «стара жінка та квітучий чоловік» допоможе учням запам’ятати визначення.

1. Застосування ейдос – конспектів, які створюємо разом з учнями. Їх особливістю є наявність позитивних цікавих образів, що ілюструють ті чи інші біологічні процеси.

Пропоную приклад такого конспекту з теми «Життєві цикли вищих спорових рослин».
Малюнок 1.

1. Застосування акровербального методу, тобто асоціативних фраз.

Наприклад, учневі потрібно запам’ятати, в чому полягає принцип комплементарності у побудові дволанцюгової молекули ДНК. Тобто: напроти аденілового нуклеотиду розташовується тимідиновий, а напроти гуанілового – цитозиновий.  Пропоную учням фразу: «А Ти ГуЦулочка».

Або речення: «Маленький Василько З Маленьким Юрком Співають Народних Пісень» - допоможе п’ятикласникам запам’ятати порядок розташування планет Сонячної системи.

Ще приклад : засвоєння послідовності фаз мітозу з допомогою виразу «про – ме – ана – те» (профаза, метафаза, анафаза, телофаза)

1. Створення ейдетичних образів, тобто уявних картин, що ілюструють певні біологічні процеси та явища. Вони можуть бути реальними і нереальними, але обов’язково позитивними та яскравими.

Наприклад, засвоєння матеріалу, що стосується впливу симпатичного та парасимпатичного відділу нервової системи на внутрішні органи. Відомо, що цей вплив протилежний – якщо симпатичний відділ прискорює серцебиття, то парасимпатичний сповільнює. Помітила, що при виконанні тестових завдань з теми «Нервова система», учні невпевнені у відповідях, часто допускають помилки.

Пропоную учням уявити «симпатичну» людину, що злякалася. Потім деталізуємо образ такої людини: шкіра бліда (звуження судин)очі широко розкриті (зіниці розширені);в роті пересохло (зменшення секреції слинних залоз);дихання часте (прискорення частоти дихальних рухів);серце сильно б’ється (збільшення сили та частоти серцевих скорочень);живіт спазмований (сповільнення перистальтики кишечника).

1. Створення кінестетичних образів. Здебільшого застосовую на уроках природознавства у 5 класі. Це фізкультхвилинки, що виконують функцію не лише розвантаження учнів, але й закріплення навчального матеріалу, створення умов для міцного запам’ятовування.

Наприклад, під час вивчення теми «Речовини. Властивості речовин» пропоную учням під час фізкультхвилинки об’єднатися у 3 групи та уявити себе частинками речовини: 1-а група – твердої, 2-а – рідкої, 3-я – газоподібної. Завдання для груп: продемонструвати вказаний стан речовини з урахуванням відстаней між частиками та можливостей їх руху (малюнок 2).

Подібним чином ілюструємо явища «Дифузія», «Чисті речовини та суміші», «Колообіг води», «Рух планет навколо Сонця» тощо.

Учні з радістю виконують поставлені завдання, досягають розуміння природних процесів та їх запам’ятовування на фоні позитивних емоцій.

http://timso.koippo.kr.ua/hmura10/formuvannya-predmetnyh-kompetentnostej-z-biolohiji-shlyahom-zastosuvannya-na-urokah-pryjomiv-ejdetyky-ta-mnemotehniky/