Оволодіння предметною компетентністю
щодо навчального предмета «біологія» забезпечує формування міцних і
глибоких знань про будову, функціонування, екологію, еволюцію
біологічних систем на різних рівнях організації; розвиток пізнавальних
інтересів учнів, інтелектуальних і творчих здібностей тощо. Отже, перед
учнем постає проблема: якомога краще засвоїти великий обсяг інформації, і
це йому не завжди під силу. Часто ми стикаємося з такою трудністю – чим
більше учитель вимагає, контролює, перевіряє, тим гірше дитина
запам’ятовує матеріал. Виникає необхідність підвищення ефективності
сучасного уроку. В даній статті розглядаються прийоми, що дозволяють
полегшити запам’ятовування учнями навчального матеріалу.
- вступ (коротка бесіда, що актуалізує опорні знання, аргументує, мотивує учня, готує до засвоєння нового)
- зачитування учнем вголос визначення із підручника (або іншого джерела);
- читання визначення мовчки кожним учнем;
- логічний аналіз визначення (відповіді на короткі запитання);
- запис визначення у вигляді опорно – логічної схеми;
- відтворення визначення;
Наприклад, засвоюємо визначення «обмін речовин»:
Актуалізуюча бесіда: Як ви розумієте слово «обмін»? Що таке речовина?
Слухаємо визначення, а потім читаємо мовчки.
Пропоную учням відтворити самостійно визначення.
Даний підхід дозволяє задіяти різні види образної пам’яті – слухову, зорову, а також логічно – змістову .
Наприклад, цитокінез – «цито» – клітина, «кінезіс» – рух ( з грец.)
Комплементарність – «комплементум» – доповнення (з лат.)
Ксилема – «ксилон» – зрубане дерево ( з грец.)
Асоціюючи термін із відомим словом та образом, що за ним стоїть, учень легко його запам’ятовує .

Малюнок 1.
Спостерігаючи за своїми учнями протягом
17 років помітила появу певних труднощів, пов’язаних із сприйняттям,
запам’ятовуванням та відтворенням інформації. Зрозуміло, що стрімкий
науково – технічний прогрес вніс свої корективи у розумові процеси
дітей. Але не слід забувати також про те, що основою психічних процесів є
кора півкуль великого мозку, а її функції спеціалізовані асиметрично.
Тобто дітей (як і дорослих) за домінуванням півкуль можна розділити на
правопівкульних та лівопівкульних (існують ще амбідекси – люди з
рівномірним розвитком півкуль, але це дуже рідкісне явище).
Проаналізувавши традиційні методи навчання, я зрозуміла, що більшість з
них орієнтовані на лівопівкульних дітей, тобто на тих, кому легко
встановлювати логічні зв’язки, аналізувати, працювати з деталями. В той
час як правопівкульні діти – ті, яким притаманне образне мислення,
творчість, цілісне сприйняття , – залишаються поза увагою. Зрозуміло, що
в процеси сприйняття та запам’ятовування матеріалу у правопівкульних і
лівопівкульних відбуваються по різному.
Я спробувала на своїх уроках
застосовувати різноманітні методи та прийоми, що полегшують сприйняття,
запам’ятовування та відтворення різними учнями навчального матеріалу з
біології. Вони ґрунтуються на основних фактах про роботу людської
пам’яті та теорії функціональної спеціалізації півкуль.
- Використання наочності настільки максимально, наскільки це можливо на уроці. Яскраві чіткі зорові образи збуджують цікавість учнів і надовго залишаються у пам’яті дитини. Слід проаналізувати якість ілюстрацій, що використовуються на уроці – чи сприймають сучасні діти зображення на старих пожовклих таблицях? Або малюнки у підручниках – чи завжди вони відповідають всім вимогам? Але сучасний учитель знає вихід – це використання ІКТ. На своїх уроках я застосовую різноманітні презентації, малюнки, фотографії живих об’єктів, відео фрагменти. Особливо ефективною є флеш-анімація. Такі невеликі анімаційні ілюстрації допомагають уявити природні процеси. Наприклад, натрій – калієвий насос, фотосинтез, дихання, рух крові, фагоцитоз тощо. Цікавими є віртуальні екскурсії, фільми про заповідні куточки нашої країни, які можна демонструвати як під час позакласних заходів, так і під час навчальної практики.
- Чітке структурування матеріалу, виділення логічно – змістових складових. Сприйняття навчального матеріалу учнями повинно відбуватися різними способами (аудіально, візуально, кінестетично)
- вступ (коротка бесіда, що актуалізує опорні знання, аргументує, мотивує учня, готує до засвоєння нового)
- зачитування учнем вголос визначення із підручника (або іншого джерела);
- читання визначення мовчки кожним учнем;
- логічний аналіз визначення (відповіді на короткі запитання);
- запис визначення у вигляді опорно – логічної схеми;
- відтворення визначення;
Наприклад, засвоюємо визначення «обмін речовин»:
Актуалізуюча бесіда: Як ви розумієте слово «обмін»? Що таке речовина?
Слухаємо визначення, а потім читаємо мовчки.
Обмін речовин – це сукупність процесів надходження, перетворення необхідних речовин та виведення непотрібних речовин.
Після читання задаю питання: Що таке обмін речовин ? (сукупність процесів) Яких процесів? (надходження, перетворення та виведення) Що отримує організм в результаті? (потрібні речовини) Чого позбавляється? (непотрібних речовин)

Даний підхід дозволяє задіяти різні види образної пам’яті – слухову, зорову, а також логічно – змістову .
- Застосування таких прийомів роботи з термінами, що активізують розумові процеси.
Наприклад, цитокінез – «цито» – клітина, «кінезіс» – рух ( з грец.)
Комплементарність – «комплементум» – доповнення (з лат.)
Ксилема – «ксилон» – зрубане дерево ( з грец.)
Асоціюючи термін із відомим словом та образом, що за ним стоїть, учень легко його запам’ятовує .

- Застосування фонетичних асоціацій.
Наприклад, для учнів є проблематичним запам’ятовування термінів «антеридій» та «архегоній».
Антеридій – чоловічий гаметофіт («антерос» – квітучий); архегоній – жіночий гаметофіт («архе» – початок, прадавній). Асоціація – «стара жінка та квітучий чоловік» допоможе учням запам’ятати визначення.
- Застосування ейдос – конспектів, які створюємо разом з учнями. Їх особливістю є наявність позитивних цікавих образів, що ілюструють ті чи інші біологічні процеси.
Малюнок 1.
- Застосування акровербального методу, тобто асоціативних фраз.
Наприклад, учневі потрібно запам’ятати, в
чому полягає принцип комплементарності у побудові дволанцюгової
молекули ДНК. Тобто: напроти аденілового нуклеотиду розташовується
тимідиновий, а напроти гуанілового – цитозиновий. Пропоную учням фразу:
«А Ти ГуЦулочка».
Або речення: «Маленький Василько З Маленьким Юрком Співають Народних Пісень» - допоможе п’ятикласникам запам’ятати порядок розташування планет Сонячної системи.
Ще приклад : засвоєння послідовності фаз мітозу з допомогою виразу «про – ме – ана – те» (профаза, метафаза, анафаза, телофаза)
- Створення ейдетичних образів, тобто уявних картин, що ілюструють певні біологічні процеси та явища. Вони можуть бути реальними і нереальними, але обов’язково позитивними та яскравими.
Наприклад, засвоєння матеріалу, що
стосується впливу симпатичного та парасимпатичного відділу нервової
системи на внутрішні органи. Відомо, що цей вплив протилежний – якщо
симпатичний відділ прискорює серцебиття, то парасимпатичний сповільнює.
Помітила, що при виконанні тестових завдань з теми «Нервова система»,
учні невпевнені у відповідях, часто допускають помилки.
Пропоную учням уявити «симпатичну»
людину, що злякалася. Потім деталізуємо образ такої людини: шкіра бліда
(звуження судин)очі широко розкриті (зіниці розширені);в роті пересохло
(зменшення секреції слинних залоз);дихання часте (прискорення частоти
дихальних рухів);серце сильно б’ється (збільшення сили та частоти
серцевих скорочень);живіт спазмований (сповільнення перистальтики
кишечника).
- Створення кінестетичних образів. Здебільшого застосовую на уроках природознавства у 5 класі. Це фізкультхвилинки, що виконують функцію не лише розвантаження учнів, але й закріплення навчального матеріалу, створення умов для міцного запам’ятовування.
Наприклад, під час вивчення теми
«Речовини. Властивості речовин» пропоную учням під час фізкультхвилинки
об’єднатися у 3 групи та уявити себе частинками речовини: 1-а група –
твердої, 2-а – рідкої, 3-я – газоподібної. Завдання для груп:
продемонструвати вказаний стан речовини з урахуванням відстаней між
частиками та можливостей їх руху (малюнок 2).
Подібним чином ілюструємо явища «Дифузія», «Чисті речовини та суміші», «Колообіг води», «Рух планет навколо Сонця» тощо.
Учні з радістю виконують поставлені
завдання, досягають розуміння природних процесів та їх запам’ятовування
на фоні позитивних емоцій.
Оволодіння предметною компетентністю щодо навчального предмета «біологія» забезпечує формування міцних і глибоких знань учнів.
ВідповістиВидалити